Візова мафія у Луцьку

Генеральне консульство Республіки Польща у Луцьку завжди було «хлібним місцем» для «візової мафії». Зараз на Дубнівській активно надають різноманітні і недешеві «послуги», які користуються постійним попитом серед волинян.

Так, журналіст придбав запрошення на роботу і отримав візу до сусідньої країни за 1000 гривень. У ході експерименту з’ясувалося, що ділки самі створюють перед заробітчанами штучні перепони, які потім за гроші допомагають подолати.

На сьогодні Україна є найбільшим джерелом іноземної робочої сили для Польщі. З Волині до польських ринків праці рукою подати, тому й не дивно, що саме у Луцьку активно працює польське консульство.

Ми спробували дізнатися, хто і скільки заробляє на прагненні небагатих людей заробити собі на прожиття і як з “візової мафією” бореться польське консульство.

СЕКРЕТИ МОБІЛІЗАЦІЇ «ПО-ШАХРАЙСЬКИ»

Необхідною умовою для отримання безкоштовної робочої візи у Польщу є наявність запрошення від роботодавця. Біля консульства цей документ дуже просто… купити. Спритні чоловіки пропонують свої послуги прямо перед прохідною консульства.

“Візи, запрошення, недорого”, – скоромовкою промовляють добродії до кожного, хто йде повз дипломатичну установу.

Спробую загострити ситуацію і спровокувати офіційних працівників консульства на продаж візи.

Охоронці ввічливо вказують мені, куди я маю подати документи і як саме треба отримувати візу, але не встигають закінчити свою добровільну консультацію – з консульства вибігає якийсь поляк і сварить вахтерів-українців.

“То так не можна”, – постійно лунає з уст іноземця.

Схоже, що охоронцям консульства заборонено консультувати відвідувачів.

Поряд з центральним входом до установи притулилися ще конторки, що, судячи з реклами, допомагають перекласти документи, фотографують, надають консультаційні послуги для українців та виконують ще купу інших дрібничок, необхідних для отримання візи.

 Крайні праві двері - вхід до контори

Крайні праві двері – вхід до контори

Стукаюсь в перші двері конторки. Зустрічає мене консультант – пані Галина. Жіночка, з першого погляду, справляє враження серйозної та авторитетної людини – на шиї золотий ланцюг у палець товщиною, на руці браслет з того ж металу і на пальцях декілька «голдяків».

Галя уважно слухає мою «легенду». Мовляв, хочу поїхати працювати до Польщі, але не маю запрошення і не знаю, що робити.

Добродійка пропонує мені купити в неї запрошення на роботу. Гарантує якість документу.

«Ти сам не отримаєш робочу візу, бо зараз їх не дають чоловікам призовного віку. Мобілізація!», – лякає простодушного волиняку (тобто мене) всипана «ювеліркою» Галя.

За її словами, в іноземних консульствах лежать списки чоловіків, які підлягають призову та мобілізації. Тому таких претендентів на візу, запевняє, одразу «відшивають».

Плачу завдаток 300 гривень. Галина обіцяє, що запрошення буде, але не скоро. Мовляв, великий ажіотаж, всі хочуть працювати за кордоном, і мені треба втулитися поміж іншими охочими сезонними працівниками.

Наступний дзвінок від спритниці пролунав аж через 2 місяці. Такий довгий термін Галина пояснила тим, що «панів» штрафують польські правоохоронці за видачу фальшивих запрошень, і тому тяжко знайти такого господаря, який би виписав для мене документ.

Запрошення справді вже є, як і годиться, з усіма печатками і підписами. Мене начебто кличуть працювати у господарство з заробітною платнею в тисячу злотих на місяць.

Запрошення на роботу

Запрошення на роботу

Галина заповнює всі документи за мене і наказує йти подавати документи у чотирнадцяте віконце в консульстві. Здаю без зайвих питань.

За всі турботи просять ще 700 гривень.

Наступного тижня забираю закордонний паспорт з вклеєною візою. Отак просто за 1000 гривень буквально в сусідньому приміщенні з консульством продають запрошення на роботу.

Навіть на око можна помітити, що без клієнтів візові шахраї не сидять. Біля столика пані Галини постійна черга, а її візитівки розлітаються десятками примірників на день.

Візитка шахрайки

Візитка шахрайки

ПРАЦЕДАВЦІ ТЕЖ ПЛАЧУТЬ…

Маючи на руках фальшиве запрошення і виготовлену на його підставі робочу візу, відправляюся в консульство на інтерв’ю.

З польської сторони прокоментувати ситуацію погодились Генеральний Консул Республіки Польща в Луцьку Беата Бживчи та керівник візового відділу Міхал Богданович.

Пана Міхала дуже зацікавило моє фіктивне запрошення і він, перепросивши, одразу побіг перевіряти, чи не є воно фальшивим. У польському консульстві є база даних несумлінних працедавців, запрошення від яких використовують шахраї, але перевірити всі запрошення працівники візового відділу не в змозі. Мого працедавця у цій базі не виявили. Зателефонувавши в повітовий центр зайнятості, Богданович повернувся і повідомив, що запрошення таки справжнє.

«Як ви розповідаєте цей сценарій, я можу припускати, що шахраї, скоріше за все, мають домовленості з цим працедавцем, який виготовив це запрошення. Хоча це і не виключає того, що він насправді чекає на працівників», – розмірковує Міхал Богданович.

Міхал Богданович, Керівника Візового відділу у Генеральному консульстві

Міхал Богданович, Керівника Візового відділу у Генеральному консульстві

Дипломати кажуть, що поляків ніхто не штрафує за те, що вони запрошують працівників з України, які потім не їдуть.

«Не можна штрафувати людину, яка з добрими намірами виготовила це запрошення і чекає на працівника. Таким було рішення одного з судів у Польщі», – пояснює пані Бживчи.

Цей документ в Польщі є безкоштовним (мені він обійшовся в 1000 гривень) і його головне покликання – спростити іноземному працівникові оформлення візових документів.

Віза

Віза

За словами працівників консульства, їхні телефони стають «червоними» під час збору врожаю. Власники сільськогосподарських підприємств, що видали купу запрошень і чекають, наприклад, сотню сезонних працівників, мають фактично тільки 10 збирачів яблук чи полуниць. Інші запрошення також були використані для отримання візи, але працівники чомусь не доїхали.

ПОЛЯКИ СТАЛИ ЖЕРТВОЮ ВЛАСНОЇ ЛОЯЛЬНОСТІ ДО УКРАЇНЦІВ

Також дипломати називають «бздурами» твердження про наявність списків потенційних призовників та осіб, які підлягають мобілізації.

Богданович каже, що проблемою для консульства є люди, які, отримуючи таке запрошення, насправді переходять західні польські кордони у напрямку Чехії та Німеччини. Ризик бути затриманим на кордоні мінімальний, а зарплати у країнах Західної Європи набагато більші. А громадяни, які сприймають Польщу як транзитну державу фактично займають місця порядних заробітчан, що мали б їхати працювати у господарство, яке видало візу. До того ж, це велике навантаження на працівників консульства, які спочатку видають візу, а потім у разі потреби анулюють її. Тобто виконують роботу своїх чеських або німецьких колег.

«В Луцьку досить специфічна ситуація, яка сприяє існуванні «чорного ринку» фіктивних запрошень. Окрім польського консульства, тут немає представництв інших держав. Якби були консульства Чехії, Словаччини, Німеччини та інших країн, то люди б замислювались над тим, що, може, простіше зробити візу до країни призначення, а не купувати фальшиве запрошення», – розмірковує пані Бживчи.

Вона стверджує, що шахраї користуються лояльним ставленням до українців зі сторони польського консульства. Бживчи припускає, що отримати німецьку або голландську візу для українців набагато складніше.

Беата Бживчи

Беата Бживчи

Існування візових шахраїв створює також ще одну проблему, від якої страждають як українці, так і працівники консульства. Справа в тому, що сумлінний отримувач робочої візи має реєструватися на сайті дипломатичної установи для того, щоб була можливість подати документи. Графік подачі оновлюється раз на два тижні. Але упродовж перших 2-5 хвилин всі вільні «вікна» для подачі документів розбираю візові шахраї. Тому людині, яка намагається чесно отримати візу, дуже складно подати документи вчасно. Вона просто не може проштовхнутись поміж фіктивними особами.

Так фейкові реєстрації на сайті консульства створюють штучні черги.

«Коли в понеділок відкривається можливість зареєструвати анкету, то всі місця дуже швидко, буквально за декілька хвилин стають зайнятими. Ми думаємо, що шахраї використовують спеціальні комп’ютерні програми. І коли виникає можливість внести дані, щоб потрапити на прийом у консульство, то це відбувається автоматично», – розповідає пані консул.

Тому лишається тільки йти до візового центру, офіційних посередників, які мають квоту на подачу документів до консульства. Але тут за безкоштовну у консульстві послугу людина має сплатити 18,5 євро. Або шукати можливості отримати візу на «чорному ринку».

* * *

Працівники консульства погоджуються з тим, що підґрунтям існування «чорному ринку» візових послуг стали незручності, які виникають перед українцями, що хочуть відправитись до Польщі на заробітки. Пані Бживчи запевнила, що польська сторона разом з українськими колегами працює над створенням інституцій, які мають полегшити українцям доступ до польського ринку праці та призведуть до зникнення візового шахрайства.

Джерело: http://www.volynpost.com/articles/486-vizova-mafiia-u-lucku